Ревуцька Любов Олександрівна

Своїми спогадами ділиться випускниця 2010 року Ревуцька Любов.

У ліцеї я навчалася з 2007 по 2010 рік. До восьмого класу – у сільській середній школі на Дніпропетровщині. З дитинства мене приваблювали досліди, експерименти. Та в школі можливостей займатися наукою не вистачало. Тому я вирішила спробувати вступити до столичного ліцею. З інтернету довідалася про Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ». Але було боязно. Цілий рік я готувалася і по закінченню восьмого класу приїхала до Києва.

Я прийшла на іспит, який у мене особисто приймав директор ліцею Юрій Васильович Киричков. Іспит був складний, як на мене. Юрій Васильович мене тестував, а коли я впоралась із задачами, сказав: «Добре, ми підемо Вам назустріч!». Цей день став вирішальним у моєму житті. Я стала ліцеїсткою провідного київського ліцею. Для мене відкрились нові можливості, нові перспективи. Безумовно, я щиро вдячна Юрію Васильовичу за його чуйність і довіру.

(Зі спогадів директора ліцею Киричкова Ю.В. – Це було влітку. Люба прийшла з бабусею. Зі слів бабусі, Люба не попередила, що під час поїздки до Києва хоче спробувати вступити до ліцею. Вони просто приїхали подивитись місто. І для неї це несподіванка. Люба розповіла про своє навчання, про вчительку, яка рекомендувала їй змінити школу, чому хоче навчатися в ліцеї, про те, чому не розповіла в родині про своє бажання вчитись в Політехнічному ліцеї НТУУ “КПІ”. Під час тестування Люба не всі завдання змогла виконати… Але так, таке було: “Добре, ми підемо Вам назустріч. Дамо шанс”. Спочатку зарахували до економічного класу, згодом перевели до фізико-математичного. Люба була доволі активною ліцеїсткою. Брала участь в багатьох творчих заходах. Перша і єдина на сьогодні ліцеїстка, яка отримала звання “Ліцеїст року” і стипендію в розмірі 1 000 грн. Для того часу доволі значна сума.)

З дев’ятого класу я стала брати участь у роботі Малої Академії наук. Перше моє дослідження стосувалося кристалів, вирощених у домашніх умовах. З цією роботою я отримала диплом третього ступеня на міському етапі конкурсу-захисту робіт МАН. В одинадцятому класі я серйозно зацікавилась вивченням можливостей використання альтернативних джерел енергії. В цьому мені дуже допомогли мої ліцейні вчителі Довженко О.В. і Козленко О.В. Тема альтернативних джерел енергії є найактуальнішою на сьогоднішній день. Проаналізувавши сучасний стан розвитку геліоенергетичних пристроїв, у своїй роботі я запропонувала тепловий пристрій, що дозволяє залучати енергію Сонця та використовувати її для опалення приміщень. Ця ідея переросла у манівську роботу, яку я захищала на міському (диплом І ступеня) та всеукраїнському етапах (диплом ІІІ ступеня) конкурсу-захисту у 2010 році.

Робота також була відзначена на ІІІ Всеукраїнській виставці-фестивалі «Обдаровані діти України»; удостоєна почесної відзнаки Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» – «Новітній інтелект України»; нагороджена заохочувальною премією Всеукраїнської науково-технічної виставки молодіжних інновацій та творчих проектів «Майбутнє України».

Як фіналістку Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН мене було нагороджено грамотою Національної академії наук України. Особливо приємно було отримувати цю нагороду із рук академіка Б.Є. Патона – живої легенди вітчизняної науки.

У ліцеї я знайшла не тільки можливість займатися улюбленою справою, а й цікавих, захоплених як я, друзів. Когорта ліцеїстів – це братство однодумців, які і допоможуть і вчасною критикою вбережуть від неприємностей. Як радів за мене мій клас, коли я виборола третє місце «на Україні». Це була щира радість, щирі вітання, щира гордість за наш КПІ.

З перших днів у ліцеї я була активним дописувачем нашої шкільної газети «Ліцей-Інформ». Досвід набутий у «Ліцей-Інформі», допоміг мені опублікувати результати моїх досліджень та протягом 2011-2013 років бути наймолодшим членом редколегії науково-популярного журналу «Країна Знань». Статті та нариси, що друкувались у різний час на сторінках цього журналу згодом лягли в основу збірки «Дорогами «Країни Знань», виданої у 2012 році у співавторстві з ветераном КПІ к.ф.-м.н. Левківським П.Т. та доктором технічних наук, професором, заслуженим винахідником України Мікульонком І.О.

У 2010 році я вступила до Фізико-технічного інституту НТУУ «КПІ» на спеціальність «прикладна фізика». Протягом студентських років неодноразово приймала участь в університетських конференціях.

Робота по удосконаленню геліоенергетичного пристрою знайшла своє продовження в інших розробках, що стали матеріалом для заявок на патенти України на корисні моделі. Наразі маю у співавторстві 11 патентів на корисні моделі та 1 патент України на винахід.

Розумію, що мої успіхи чи були б можливі без невтомної праці моїх вчителів, які вчили мене, допомагали мені, критикували мене. Кожен вклав у мій розвиток частку своєї душі, свого серця.