Чи готові Ви віддати свою дитину до школи у 5 років?

Моя дитина зможе

Останнім часом все більше батьків виявляють бажання віддати свою дитину до школи у п’ятирічному віці. Дорослі керуються різними мотивами: від впевненості, що дитина вже готова і все зможе, до банального бажання виграти більше вільного часу для себе. Однак у гонитві за раннім розвитком дітей страждають, як не прикро, самі малята.

Як розповіли ТСН.ua в одній із загальноосвітніх шкіл, появу п’ятирічок тут пояснюють тим, що батьки прагнуть віддати дитину певному вчителю, якому вони довіряють. Також батьки, діти яких народилися у жовтні-грудні і яким тільки має виповнитися шість, переймаються, щоб у наступному році для їх дитини вже не було запізно.

Психолог Олег Покальчук у свою чергу запевняє, що батьки завжди виходять з власної користі та користі дитини, як хотіли б вони, якби вони були на її місці. “Це збільшення їх особистого часу, тобто чим раніше починається первинна соціалізація, тим менше часу дитина проводить вдома”, – пояснює психолог.

Також віддавати дітей до школи у ранньому віці батьків спонукає бажання думати, що їхня дитина вундеркінд, майбутній геній, вважає інший експерт Вадим Васютинський. “Якщо дитина у чомусь робить певні успіхи, то батьки концентруються саме на цих успіхах, оцінюють дуже високо і, як правило переоцінюють, і не помічають інших речей”, – наголосив психолог.

Співвласниця “Першої дитячої академії FasTracKids”, психолог Романенко Марина, у свою чергу зазначила, що зараз престижно думати, що моя дитина зможе. Серед інших причин Романенко називає й велике розмаїття центрів, які навчають дітей читати і писати. “І багато батьків думають, що читати і писати – і є вже підготовка до школи”, – нарікає вона.

Аутсайдери та “хирляві очкарики”

Вчителька, у класі якої декілька п’ятирічок, наголосила, що її підопічні у навчанні не відстають від своїх старших однокласників, але при цьому малята менш емоційно стійкі.

Тим часом психологи сходяться на думці, що йти до школи у 5 років – це все ж зарано. “Але батьки через навіть не сліпу любов, а скоріше честолюбство, що ось це ж наша дитина, вона може, ламають її дитячу долю”, – каже Васютинський.

У якості сумного прикладу Марина Романенко навела історію знайомої жінки, яка віддала своїх дітей до школи у 5 років. Однак досвід виявився не з найприємніших, тому своїх онуків вона вже не стала так рано саджати за шкільні парти. Найважче всього дітям було у підлітковому віці.

“Якщо дитина здатна мислити, то що у 5 років, що у 6 років, це вже практично однаково. Мозок сформований, він працює. Але питання в тому, що коли їй 5 років, а всім у класі 7, то це не дуже помітно, а коли їй 13, а їм 15 – це дуже помітно, і це дуже некомфортно для людини знаходитися в таких умовах. Тобто, вона не потрапляє в своє коло, а якщо й потрапляє, то це рідкісний випадок”, – зазначила психолог.

Можливо є такі щасливі приклади, припускає Васютинський, коли дитину віддали до школи у 5 років, і в неї ніби все було добре. Та чи справді все так вже й добре, запитує психолог. “Бо насправді щастя людини визначається не якимись її об’єктивними показниками, а її самопочуттям. З тих кількох випадків, які я знаю, де саме так батьки прискорювали розвиток дитини, то вони насправді раніше закінчували школу, поступали в університети, більш менш успішно закінчували їх. Але потім чомусь вже особливих успіхів не досягали”, – зазначив Васютинський.

Водночас прискорений розвиток дитини загрожує і психологічними проблемами. Дитина ризикує отримати комплекс неповноцінності, неврози, навіть стати аутсайдером у колі своїх однокласників. Якщо розумовий розвиток дитини можна якось спонукати, то фізичний розвиток прискорити набагато важче, впевнений Васютинський. “Тут обманути природу набагато складніше. Дитина у 5 років слабша, худіша, дрібніша, ніж її ровесники і, наприклад, на уроках фізкультури це проявляється. Тоді ми формуємо такого розумного очкарика. Він буде розумненький, але хирлявий. Особливо це стосується хлопчиків”, – каже психолог.

Романенко у свою чергу звертає увагу на те, що у 5-річному віці у дитини ще не повністю сформований хребет, внутрішні органи. “А його змусять дуже довго сидіти. І це точно негативно позначиться на фізичному стані”, – зазначила вона, пригадавши статистику радянських часів, коли сколіози починалися у 4-му класі. Наразі через неправильну роботу з дітьми у багатьох центрах раннього розвитку, де їх саджають за парти у маленькому віці, діти приходять до школи вже зі сколіозами. “Я би дала дитині дорости”, – підсумовує Романенко.

Також тут варто згадати проблему організації навчального процесу для маленьких школярів. Оскільки п’ятирічна та семирічна дитина будуть відрізнятися зростом, то для п’ятирічок парти повинні бути ще менше.

Більше читайте тут: http://tsn.ua/ukrayina/batki-lamayut-doli-svoyih-ditey-viddayuchi-yih-do-shkoli-u-5-rokiv.html