ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ГАРМОНІЇЇ У СТОСУНКАХ МІЖ ДІТЬМИ

Майже у всіх сім’ях, де є діти різної статі, час від часу виникають конфлікти, коли брат і сестра, особливо різного віку, не знаходять спільної мови, що є стресом як для самих дітей, так і для батьків, які не можуть їх примирити. Радимо скористатися практичними порадами дитячих психологів, як можна знайти підхід до дітей та досягти гармонії і дружби між ними:

– Завжди давайте діткам можливість дбати одне про одного (проте в жодному разі не змушуючи, а заохочуючи і хвалячи ініціативу): якщо одна дитина ображає іншу, слід зачекати певний час, щоб винний спробував утішити ображеного, а не поспішайте особисто заспокоювати і мирити їх. Кривдник таким чином зрозуміє, що може не лише псувати атмосферу, а й робити її дружньою.

– Підказуйте дітям, як саме вони можуть допомагати один одному, навчати, робити щось разом.

– Наголошуйте на індивідуальності і важливості кожного окремо.

– За жодних умов не порівнюйте ваших дітей між собою! Це дуже важливо! Всі діти різні! Навіть коли порівняння виглядає позитивним для обох, воно може спровокувати дітей до подальших змагань. Можна порівнювати досягнення кожної дитини з його досягненнями попередніми.

– Не навішуйте ярлики і не давайте дітям визначені фіксовані ролі в родині. Наприклад, коли одну дитину вдома називають “наш спортсмен” або “художник”, то це робить дану сферу розвитку для решти дітей в сім’ї недоступною, нецікавою, а сама дитина почувається змушеною відповідати цьому званню, навіть коли їй хочеться змінити своє хобі.

– Намагайтеся приділити час кожній окремій дитині наодинці, без участі інших.

– Якщо обоє вимагають вашої уваги водночас, слід час від часу переключатися на старшого повністю, навіть коли молодший ще зовсім маленький і здається, ніби його потреби наразі важливіші.

– Не придушуйте конфлікти, дайте дітям право відчувати негативні емоції один до одного, навчайте їх правильно і чітко висловлювати свої відчуття і пробачати.

– Не намагайтеся постійно розсуджувати і виносити власний вердикт стосовно конфлікту, що виник. Іноді ваша участь має обмежитися просто тим, що ви вислухаєте всі сторони і визнаєте їх право відчувати злість, невдоволення та образу. Коли діти виговорять власні претензії і невдоволення батькам, їх напруга стосовно один до одного піде на спад.

– Нагадуйте усілякі позитивні моменти, котрі нещодавно відбувалися, до прикладу, як одна дитина потурбувалася про іншу, допомогла, насмішила, виручила. Підкреслюйте те, що вони роблять це через любов один до одного.

– Наголошуйте, що сім’я – це найвища цінність, адже брат чи сестра  будуть поряд, навіть коли діти виростуть, як би сильно вони зараз не сварилися.

– Пам’ятайте, що старші діти так само залишаються вашими дітьми, вони так само маленькі, і не припустимо вимагати від них більше тільки тому, що ті “вже великі” і вимушені терпіти, примирятися, допомагати, чекати і т.д. лише тому, що в сім’ї є хтось ще молодший.

– Не змушуйте старших опікуватися молодшими, не ставте їм за обов’язок якісь щоденні рутинні домашні справи, такі як прибирання за молодшим, годування його, переодягання тощо. Коли дитина проявляє бажання допомогти, робити це постійно – це варто і треба приймати та заохочувати. Проте дитина в той же час повинна мати право вибору, а також можливість змінити власну думку і перестати виконувати ту роботу.

– Виробляйте прив’язаність між дітьми в залежності від до вікових рівнів, давайте дітям вільно торкатися один одного, вчіть їх бути обережними, ніжними, не уникайте фізичного контакту старших з немовлятами, не бійтеся цього!

– (Важливо!) Не розділяйте дітей після народження молодшої дитини, не віддавайте старшу на виховання няні, бабусям. Пам’ятайте, що більше часу діти проводитимуть порізно, то менше у них шансів навчитися мирно співіснувати, пізнати один одного, звикнути, поважати.

– Вибирайте з одним з дітей подарунки для іншого, при цьому обговорюючи, чим ті цікавляться, що саме люблять.

– Вчіть старшу дитину, чим вона може розважити молодшу, щоб їхня спільна гра була результативною і взаємоцікавою: видайте їм якусь іграшку для занять, хай навчає малюка неважким діям в спільній грі, забавляє. Так ви навчите старших дітей відчувати відповідальність за розвиток молодших, а заодно і отримувати насолоду від часу, проведеного разом.