Адаптація п’ятикласників до навчання у середній школі

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу. Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню.

П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.

Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи.

АДАПТАЦІЯ – процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.

Адаптація дитини до навчання у середній ланці школи відбувається не одразу. Це досить довгий процес, пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.

Причини можливих  проблем п’ятикласників  такі:

  1. Починаються особистісні зміни, пов’язані з початком підліткового періоду. Починають формуватися ціннісні орієнтації, закріплюватися риси характеру, тому важливо, який поруч дорослий. Авторитет, зразок? Самооцінка дитини дедалі менше починає залежати від навчальних успіхів, а дедалі більше – від того, як її цінують та сприймають. Тому створення психологічної атмосфери доброзичливості, уважності, тактовності з боку всього педколективу є особливо важливим для адаптації п’ятикласників.
  2. Відбуваються об’єктивні зміни у навчальній діяльності: з’являються нові предмети і нові учителі; збільшується обсяг інформації, яку потрібно не просто прослухати, а запам’ятати; стає інтенсивнішим внутрішній ритм уроків; індивідуальний темп роботи учителя досить швидкий і діти не встигають за ним; п’ятикласникам ще потрібні фізкультхвилинки або паузи для розслаблення.

Труднощі у сфері спілкування з однокласниками є для дитини важливішими ніж проблеми у навчанні.  Кожна дитина повинна мати можливість компенсації, тобто прояву себе у чомусь іншому. Саме класний керівник має допомогти дітям, у яких щось не склалося, «підняти» їх в очах однокласників. Практичний психолог веде супровід адаптаційного періоду, що включає різні види роботи з учнями, вчителями, батьками.

ПОРАДИ БАТЬКАМ :

  1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
  2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
  3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
  4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
  5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
  6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
  7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
  8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
  9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
  10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
  11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
  12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
  13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
  14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
  15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.